1. Стан захворюваності на інфекційні хвороби.

2.Класифікація профілактичних заходів.

3. Вміст і масштаб профілактичних заходів.

4. Заходи у відношені джерела інфекції при зоонозах.

5.Профілактичні заходи щодо другої ланки епідеміологічного ланцюга

6. Профілактичні заходи щодо третьої ланки епідеміологічного ланцюга

7. Шляхи введення, показання, протипоказання, ускладнення.

1. Стан захворюваності на інфекційні хвороби.

Завдяки масовим засобам, що провордяться у світі, на сьогоднішній день вже більше чверті століття не реєструється  віспа, чума, трахома,  возвратний тиф, ліквідовано  висипний тиф.Планомірно і успішно ведеться боротьба з дифентерією, кіррю, поліомієлітом, коклюшем. Наприклад, ВООЗ 1980 рік було об явлено роком боротьби із нприродньою віспою у всьому світі.

Пропоную деякі цікаві числові відомості про тварин, що можуть використовуватися як математичний диктант або як умова для складання задач учнями чи вчителем.

1) «Дикі тварини»

• Один ховрах за літо з’їдає 6 кг зерна.

• Максимальна швидкість лева 80 км на годину, зайця-русака —70 км на годину, собаки — 69 км на годину.

• Швидкість вовка — 64 км на годину, слона — 55 км на годину.

• Куниця стрибає в довжину на 12 м, білка — на 15 м, кінь —на 8 м, лось — на 4 м.

• У кенгуру 32 зуба, у білки — 22 зуба, у тигра — 30 зуба, у зайця — 28 зуба.

• Роги плямистого оленя завдовжки 9 дм, а гірського козла на 6 дм довші. Якою є довжина рогів у гірського козла?

• У сім’ї їжака вивелося 5 дитинчат, а в сім’ї хом’яків — 12. Постав запитання і розв’яжи задачу.

• Узимку до лісової годівниці із сіном приходять 9 лосів і 12 косуль. Одного дня Сашко налічив 5 лосів, а косуль — удвічі більше. Скільки косуль ще може прийти до годівниці? Яке число в цій задачі зайве?

• Для лісових мешканців поклали 29 кг солі-лизунця. 15 кг солі злизали лосі, 8 кг — косулі, а решту солі — інші мешканці лісу.

Скільки кілограм солі злизали не лосі? Не косулі? Не лосі та не косулі?

Стресс (англ. stress напряжение; синоним стресс-реакция) — неспецифическая реакция организма, развивающаяся под влиянием различных интенсивных или новых воздействий (боли, холода, чрезмерной физической нагрузки психоэмоциональной травмы и др.). Впервые описана канадским патологом Селье (Н. Selye), который обозначил ее как общий адаптационный синдром, что указывает на важную роль С. в развитии адаптации организма к широкому спектру факторов внешней и внутренней среды. С. сформировался в процессе эволюции именно как звено адаптации. Нарушение гомеостаза, вызванное каким-либо фактором, через высшие уровни активирует системы, ответственные за адаптацию. При этом возникают две цепи явлений. Во-первых, мобилизуется функциональная система, специфически ответственная за адаптацию к данному конкретному фактору, например, к физической нагрузке, холоду, гипоксии, во-вторых, формируется неспецифическая, т.е. возникающая при действии любого сильного или нового раздражителя, стандартная стресс-реакция.